Стаття

Проблема розвитку професійної компетентності майбутніх учителів інформатики

В умовах глобалізації, євроінтеграції та інформатизації суспільства формування комп’ютерної грамотності населення, вмінь користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями та орієнтуватися в інформаційному просторі є провідними завданнями системи освіти. Учитель інформатики стоїть біля витоків інформаційної культури людини, і закладені ним знання, вміння та навички будуть слугувати їй базою для професійної діяльності та навчання впродовж усього життя. Саме тому нині проблеми модернізації професійної підготовки майбутніх учителів інформатики набувають важливого значення

Інформатизація освіти вимагає від вчителя високого рівня інформаційної компетентностіі. Вчитель в умовах жорсткої конкуренції, завдяки засобам ІКТ повинен бути готовим повноцінно реалізувати нові ідеї, використовувати ІКТ з метою доступа до інформації, її визначення (ідентифікації), організації, обробки, оцінки, а також її створення і передачі, яка достатня для того, щоб успішно жити і працювати в умовах інформаційного суспільства, умовах економіки знань.

Інформаційна компетентність є однією з ключових в процесі професійного зростання і проявляється, насамперед, у діяльності при вирішенні різних завдань із залученням комп’ютера, засобів ІКТ та Інтернету.

Підготовка висококваліфікованого спеціаліста та розвиток його як особистості є найважливішим завданням української освіти. Сучасний випускник змушений швидко реагувати на потреби суспільства та згідно з соціальними замовленнями бути готовим до подолання соціально-економічних і професійних труднощів. Основними критеріями якості змісту навчання мають стати не лише цілісна система знань, але й досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності студента. Інформатизація освіти послужила підставою для розробки інноваційних підходів до вирішення проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів. Водночас напрям, присвячений розвитку професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики, який визначає успішність його професійної підготовки, залишається недостатньо розробленим. Отже, проблема розвитку професійної компетентності майбутніх учителів інформатики є актуальною.

Компетентнісний підхід розглядається як одне з важливих концептуальних положень оновлення змісту освіти. Він припускає переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми з переважною трансляції знань на створення умов для оволодіння учнями комплексом компетенцій, що визначають інтелектуальний і трудовий потенціал, здібності випускника. 

Проблемі професійної підготовки майбутніх учителів приділяється значна увага в наукових працях вітчизняних учених, зокрема, таким аспектам: зміст педагогічної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, М.І. Сметанський); проблеми професійної підготовки вчителя за кордоном (Н.В. Абашкіна, Л.П. Пуховська, О.В. Сухомлинська); теоретико-методологічні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників (В.В. Олійник, Є.М. Смирнова-Трибульска); інформатизація педагогічної освіти (В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак); підготовка вчителя до педагогічної творчості та впровадження педагогічних технологій (В.А. Кан-Калик, С.О. Сисоєва). У педагогічних працях висвітлено концептуальні засади компетентнісного підходу (О.І. Пометун, В.І. Свистун); проблеми формування інформаційної (О.М. Гончарова, Т.І. Коваль) та професійної компетентності (М.В. Вачевський, В.А. Петрук) фахівців; компетентнісний підхід у професійній підготовці педагогів (М.Ю. Кадемія, Є.М. Павлютенков, Л.З. Тархан); теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики (Н.В. Морзе, О.М. Спірін); проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики засобами інформаційно-педагогічного моделювання (Г.В. Монастирна).

Необхідність створення нового напряму в освіті активує увагу дослідників до компетентнісного підходу, мета якого полягає в подоланні розриву між результатами навчання та вимогами, що пред'являються роботодавцем стосовно фахівця.

Під поняттям «компетентісний підхід» розуміють [2, с.19] спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток основних ключових і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу має бути формування загальної компетентності людини, яка є інтегрованою характеристикою особистості.

 Професійна компетентність включає в себе знання й уміння, навички виконання завдання, особистісні якості, комплекс знань і професійних особистісних якостей, єдність теоретичної та практичної готовності до педагогічної праці тощо Досліджуючи проблему професійної компетентності та етапи її становлення в діяльності педагога, виділяють: професійно-змістовний компонент; професійно-діяльнісний; професійно-особистісний.

Для того щоб майбутній фахівець міг займатися професійною діяльністю та відчувати себе комфортно в сучасному інформаційному просторі, вільно застосовувати на практиці отримані знання, він має володіти інформаційною компетентністю. Інформаційна компетентність: як компонент ключової компетентності в підготовці педагога передбачає освоєння узагальнених видів інформаційної діяльності людини на основі використання ІКТ; як компонент базової компетентності в підготовці педагога передбачає освоєння інформаційної діяльності, способів використання ІКТ в освітньому процесі, в професійно-педагогічній діяльності вчителя; як компонент спеціальної компетентності в підготовці педагога передбачає забезпечення готовності вчителя до використання різних видів інформаційної діяльності, засобів ІКТ в предметній методиці.

На сучасному етапі інформатизації освіти можна говорити про те, що компетентність майбутнього фахівця в інформаційних видах діяльності формується при активному використанні засобів ІКТ під час оволодіння різними дисциплінами професійної та предметної діяльності. Отже, основний розвиток ключового та формування базового рівня компетентності вчителя інформатики в галузі інформаційних видів діяльності в основному буде зумовлюватися затребуваністю його ІКТ-компетентності при освоєнні різних дисциплін професійної підготовки. Враховуючи зазначене вище можна виділити такі професійні компетенції майбутнього вчителя інформатики: ключові (в галузі педагогічних та інформаційних технологій); базові (в галузі телекомунікаційних технологій; проектування та створення навчальної комп'ютерної мережі, як основи інформаційно-освітнього середовища навчального закладу); технологічні (в галузі архітектури комп'ютера); спеціальні (адміністрування навчальної комп'ютерної мережі, методичний супровід інформаційно-освітнього середовища навчального закладу).

Професійна компетентність учителя інформатики становить інтегративну якість особистості вчителя, що виражається в сукупності ключових, базових, технічних і спеціальних компетенцій фахівця, які формуються в процесі його професійної підготовки [1,с. 95 – 100].

Процес формування професійної компетенції майбутнього вчителя інформатики в умовах ВНЗ відбувається за допомогою розвитку наявних ключових, базових, технологічних, спеціальних компетенцій як найбільш універсальних і генералізованих надпредметних компетенцій, що відповідають широкому спектру діяльності фахівця. Розвиток професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики здійснюється за рахунок інтеграції теоретичного, методичного та практичного розділів професійної підготовки та ресурсів інформаційно-дидактичного середовища педагогічного ВНЗ.

Одним із перспективних напрямів розвитку професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики є проектування професійно-орієнтованих інформаційних дидактичних середовищ. Інформаційно-дидактичне середовище педагогічного ВНЗ є частиною інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу, становить цілісну систему організації та самоорганізації навчальної діяльності суб'єктів освітнього процесу та реалізує процес професійної підготовки майбутніх учителів за допомогою інформаційно-навчальних ресурсів, що забезпечують виконання стандарту та отримання якісної освіти [5].

Інформаційними ресурсами дидактичного середовища є бази даних і знань, інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи, автоматизовані бібліотечні системи, електронні журнали, експертні системи, автоматизовані курси, навчальні системи, автоматизовані лабораторні практикуми, комп'ютерні тренажери, автоматизовані системи управління навчальною та науковою діяльністю підрозділів ВНЗ, а також спеціалізовані інструментальні засоби для розробки перерахованих видів інформаційних ресурсів.

Структурними складовими інформаційно-дидактичного середовища педагогічного ВНЗ є: матеріально-технічна, що є сукупність предметних і матеріальних умов організації навчального процесу, електронно-комунікативних засобів навчання; предметно-методична, що включає систему освітніх стандартів, освітніх програм, комп'ютерних програм, навчальну, методичну літературу; суб'єктно-управлінська, що визначає характер включеності суб'єктів освітнього процесу (викладачів і студентів) у взаємодію з організацією освітньої діяльності при використанні комп'ютера.

Інформаційно-дидактичне середовище педагогічного ВНЗ виконує різноманітні функції в процесі навчання. У науковій літературі простежуються різні визначення поняття ,,функція”. Одні автори подають функцію як вид діяльності, що спрямований на досягнення певних цілей. Інші визначають її як окремий вид діяльності, що відповідає критеріям специфічності мети, цілеспрямованості характеру діяльності, специфічності та однорідності виду діяльності, специфіки структури, функціональної інтегративності, наскрізного характеру цього виду діяльності, системного змісту тощо [3,4].

Розглянемо докладніше функції, які виконує інформаційно-дидактичне середовище педагогічного ВНЗ. Мотиваційна функція: викладач формує установку на навчально-пізнавальну діяльність, орієнтовану на розвиток професійної компетентності, надає допомогу у виявленні своїх потреб і мотиваційних підстав, своєчасну підтримку, дає необхідні рекомендації; Функція проектування і конструювання навчального процесу: включає в себе передбачення результатів власних дій, визначення їх послідовності у процесі навчання, формування стратегії і тактики освітньої діяльності Консультаційно-підтримуюча функція: консультування студентів із питань розвитку та саморозвитку професійної компетентності, надання їм допомоги та індивідуальної підтримки в реалізації навчальної програми; Інформаційно-навчальна функція: викладач забезпечує студентів інформацією, необхідною для формування компонентів професійної компетентності, сприяє осмислюванню й сприйняттю теоретичного та інформаційного змісту освітньої програми. Оптимізації, що дозволяє зменшити витрати часу на збір та обробку інформації в процесі навчання; Управління інформаційно-педагогічною взаємодією суб'єктів освітнього процесу.

У методичній підготовці студентів використовуються можливості інформаційно-дидактичного середовища для виконання творчих проектів, практичних, лабораторних робіт по розділах інформатики, підготовки до педагогічної практики з використанням ресурсів інформаційно-дидактичного середовища педагогічного ВНЗ. У практичній підготовці студентів ресурси інформаційно-дидактичного середовища використовувалися для отримання творчого досвіду в курсовому, дипломному проектуванні та на педагогічних практиках. Педагогічна технологія формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики, побудована на модульному принципі, дозволяє здійснювати трансформацію навчальної діяльності студентів у квазіпрофесійну діяльність на основі реалізації основних положень компетентнісного підходу до постановки цілей, організації процесу професійної підготовки спеціаліста та оцінці його результатів. Вона є педагогічним інструментарієм, що дозволяє послідовно реалізувати дидактичні цілі, що трансформуються в цільову програму дій студентів; структурований на навчальні елементи зміст дидактичного матеріалу, методичні приписи з освоєння дидактичного матеріалу; способи контролю та самоконтролю навчальної діяльності, варіантів освоєння дидактичного матеріалу.

Висновки. Аналіз розвитку професійної компетентності майбутніх учителів інформатики та змісту його професійної діяльності в умовах істотних змін структури та змісту навчання інформатики в школі, упровадження спецкурсів, пов'язаних з вивченням сучасних інформаційних технологій, постійного розширення сфери використання інформаційних технологій у навчальному процесі, дозволяє зробити висновок про значне зростання ролі підготовки вчителя в галузі інформаційних технологій. При цьому зміст багатьох компонентів професійної діяльності вчителя не отримали адекватного відображення в системі його підготовки в педагогічному ВНЗ. Підготовка майбутнього вчителя інформатики в логіці компетентнісного підходу зводиться до формування його професійної компетентності через поступовий розвиток, формування та становлення її рівнів (ключового, базового, технічного та спеціального), як результат спеціалізованої підготовки майбутнього вчителя інформатики у відповідній предметній області.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Лебедева М. Б. Что такое ИКТ-компетентность студентов педагогического университета и как ее формировать / М. Б. Лебедева, О. Н. Шилова // Информатика и образование. – 2004. – № 3. – С. 95 – 100.

2.      Пометун О. І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки / О.І. Пометун // Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. – №23. – С. 18 – 20.

3.      Харківська А. А. Розвиток інформаційної та технічної компетентностей майбутніх учителів як педагогічна проблема / А. А. Харківська // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія№ 13. Проблеми трудової та професійної підготовки: [зб.наук.праць / відпов. ред. Гребенюк Г. Є.] – К. : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009 – Вип. 4. – С. 171 –177.

4.      Харківська А. А. Теоретичні та методичні засади управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ : монографія / А. А. Харківська. – Х. : ХГПА, 2011. – 350 с.

5.      Хуторской А. И. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // Интернет-журнал «Эйдос». – 2002 - 23 апреля// http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm